1. Великий тлумачний словник сучасної мови

неоковирний

неокови́рний

-а, -е.

1》 Зробл. грубо, невміло, недбало (про предмети).

2》 Вайлуватий, неповороткий, незграбний у рухах, часто з непропорційною будовою тіла (про людину).

|| Який свідчить про чиюсь неповороткість, незграбність.

3》 Який невдало висловлює думку; незграбний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неоковирний — неокови́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неоковирний — Непоказний, непривабливий, незграбний, (вираз) повстяний, (вірш) недоладний; (хто) ВАЙЛУВАТИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. неоковирний — див. вайлуватий; гидкий; поганий Словник синонімів Вусика
  4. неоковирний — НЕОКОВИ́РНИЙ, а, е. 1. Зробл. грубо, невміло, недбало (про предмети). У правій руці він тримав бандуру, а в лівій саморобну, неоковирну скрипку (Н. Рибак); Приходили [чоловіки] в незугарному одязі, в неоковирному взутті (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. неоковирний — ГРУ́БИЙ (погано оброблений, позбавлений витонченості), ПРО́СТИ́Й, НЕЗГРА́БНИЙ, НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм. (перев. про меблі, споруди). Гудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Словник синонімів української мови
  6. неоковирний — НЕОКОВИ́РНИЙ, а, е. 1. Зробл. грубо, невміло, недбало (про предмети). У правій руці він тримав бандуру, а в лівій саморобну, неоковирну скрипку (Натан Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах