неоковирно
неокови́рно
Присл. до неоковирний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неоковирно — неокови́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- неоковирно — НЕОКОВИ́РНО. Присл. до неокови́рний. Знов похитав Синявін головою, неоковирно сповзаючи з гори, як мішок з половою (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- неоковирно — НЕОКОВИ́РНО. Присл. до неокови́рний. Знов похитав Синявін головою, неоковирно сповзаючи з гори, як мішок з половою (Ле, Міжгір’я, 1953, 171). Словник української мови в 11 томах