непослідовний

Значення в інших словниках

1. непослідовний — непослідо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
2. непослідовний — НЕПОСЛІДО́ВНИЙ, а, е. Який не дотримується певного порядку розташування, позбавлений внутрішньої закономірності; нелогічний. З уривчастої, непослідовної розповіді схвильованого П'ятки Іван зрозумів, що події розгортаються швидко (П. Словник української мови у 20 томах
3. непослідовний — БЕЗЛА́ДНИЙ (позбавлений певної системності, впорядкованості, організованості), БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, БЕЗТОЛКО́ВИЙ розм., ХАОТИ́ЧНИЙ підсил.; ПЛУ́ТАНИЙ, СУМБУ́РНИЙ, ПОПЛУ́ТАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
4. непослідовний — НЕПОСЛІДО́ВНИЙ, а, е. Позбавлений послідовності. Тактика меншовиків суперечлива і непослідовна.. (Ленін, 12, 1970, 148); З уривчастої, непослідовної розповіді схвильованого П’ятки Іван зрозумів, що події розгортаються швидко (Кол., Терен.., 1959, 65). Словник української мови в 11 томах