непослідовний

БЕЗЛА́ДНИЙ (позбавлений певної системності, впорядкованості, організованості), БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, БЕЗТОЛКО́ВИЙ розм., ХАОТИ́ЧНИЙ підсил.; ПЛУ́ТАНИЙ, СУМБУ́РНИЙ, ПОПЛУ́ТАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм. (позбавлений чіткості, ясності в чому-небудь); НЕЗВ'Я́ЗНИЙ, РОЗКИ́ДАНИЙ розм. (про думки, мову і т. ін. — позбавлений послідовності, логічного зв'язку). У приміщенні варти безладна метушня піднятих тривогою гайдамаків (А. Головко); Як літні тіні, проносились згадки, безладні, безсистемні (М. Коцюбинський); Видно, були зруйновані мало не всі будинки.. Невпорядкована, як видно, і нумерація будинків (А. Головко); Бідочук був ранений. У тій безтолковій стрілянині якась дурна куля зачепила його (Г. Хоткевич); Прокинувшись від неспокійного сну (щось хаотичне верзлося всю ніч, знайомі і незнайомі обличчя пересувались у пітьмі), Антін підвівся (Р. Іваничук); Плутана балаканина старого заспокоїла Арсена й переконала його, що не одна Тася винна в їх неладах (Л. Дмитерко); Не хотілося слухати Белеєвих оскаржень, завжди сумбурних і суперечливих, як у жінки (П. Колесник); А думки й почуття були якісь розхристані й непокірні (В. Козаченко); Вертався (Антін) пізно, стиха наспівуючи якусь незв'язну мелодію (Р. Іваничук); Батюшки мовчали, .. буцім збирали розкидані думи, вибираючи ту, з котрої треба б почати розмову (І. Нечуй-Левицький). — Пор. незла́годжений, 2. неорганізо́ваний, непослідо́вний.

НЕПОСЛІДО́ВНИЙ (про людину — який думає, діє, висловлюється непослідовно, всупереч логіці; про думки, мову, вчинки — позбавлений внутрішньої закономірності, послідовності), НЕЛОГІ́ЧНИЙ. Я слухаю мовчки, хоч мені є що заперечити. Та й Христолобенко у своїх судженнях такий непослідовний, що весь час суперечить собі (Є. Гуцало); З уривчастої, непослідовної розповіді схвильованого П'ятки Іван зрозумів, що події розгортаються швидко (П. Колесник); (Андрій:) Ти невиспана, знервована догляданням хворого і маєш право бути нелогічною (Леся Українка). — Пор. 2. безла́дний.