непоштивий
непошти́вий
-а, -е, розм.
Який не виявляє поваги до когось; нечемний, неввічливий.
|| Який містить у собі неповагу, нечемність, неввічливість.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непоштивий — непошти́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- непоштивий — див. грубий Словник синонімів Вусика
- непоштивий — НЕПОШТИ́ВИЙ, а, е, розм. Який не виявляє поваги до когось; нечемний, неввічливий. [Софія Грич:] Ти непоштива дівчинка, я не хочу тебе слухати (І. Кочерга); – Ти дивись, який він непоштивий! – звернувся Січкар до Варчука. Словник української мови у 20 томах
- непоштивий — НЕПОШТИ́ВИЙ, а, е, розм. Який не виявляє поваги до когось; нечемний, неввічливий. [Софія Грич:] Ти непоштива дівчинка, я не хочу тебе слухати (Коч., II, 1956, 340); — Ти дивись, який він непоштивий! — звернувся Січкар до Варчука. Словник української мови в 11 томах