непрацездатний
непрацезда́тний
-а, -е.
Який через старість, хворобу і т. ін. утратив здатність працювати або й не мав її від народження.
|| у знач. ім. непрацездатні, -них, мн. Ті, хто втратив здатність працювати або й не мав її від народження.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непрацездатний — непрацезда́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- непрацездатний — див. слабий Словник синонімів Вусика
- непрацездатний — НЕПРАЦЕЗДА́ТНИЙ, а, е. Який через старість, хворобу і т. ін. утратив здатність працювати або й не мав її від народження. Непрацездатні члени сім'ї; // у знач. ім. непрацезда́тні, них, мн. Ті, хто втратив здатність працювати або й не мав її від народження. Словник української мови у 20 томах
- непрацездатний — НЕПРАЦЕЗДА́ТНИЙ, а, е. Який через старість, хворобу і т. ін. утратив здатність працювати або й не мав її від народження. Непрацездатні члени сім’ї, які були на утриманні колгоспника, що помер, одержують пенсію (Хлібороб Укр., 12, 1964, 34); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах