1. Великий тлумачний словник сучасної мови

непідкорення

непідко́рення

-я, с.

Відмова або небажання підкоритися кому-небудь; непокора.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непідкорення — непідко́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. непідкорення — НЕПІДКО́РЕННЯ, я, с. Відмова або небажання підкоритися кому-небудь; непокора. – Все для них [партизанів] зроблю бувало, а вже коли з села йдуть, прошу: дайте мені шомполів, ніби за непідкорення (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. непідкорення — НЕПОКО́РА (небажання або відмова підкоритися кому-небудь, слухатися когось), НЕПОКІ́РНІСТЬ, НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, НЕПІДКО́РЕННЯ, НЕПО́СЛУХ, ОСЛУШЕ́НСТВО книжн. заст. Словник синонімів української мови
  4. непідкорення — НЕПІДКО́РЕННЯ, я, с. Відмова або небажання підкоритися кому-небудь; непокора. — Все для них [партизанів] зроблю бувало, а вже коли з села йдуть, прошу: дайте мені шомполів, ніби за непідкорення (Збан., Єдина, 1959, 237). Словник української мови в 11 томах