нечисть
не́чисть
-і, ж., збірн.
1》 Бруд, сміття, покидьки і т. ін.
2》 розм. За релігійними уявленнями – нечистий дух, біс, дідько, сатана, відьма і т. ін.
3》 перен. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини огиду, неприємні почуття і т. ін.
4》 перен., зневажл. Негідні, нікчемні люди, перев. вороги, що викликають зневагу, презирство.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нечисть — не́чисть іменник жіночого роду збірн. Орфографічний словник української мови
- нечисть — Бруд, сміття, покидьки; (нечистий дух) ДІДЬКО; П. паразити, НАБРІД. Словник синонімів Караванського
- нечисть — див. чорт Словник синонімів Вусика
- нечисть — [нечиес'т'] -т'і, ор. -т'у Орфоепічний словник української мови
- нечисть — Погань, чортовщина, див. мерзота Словник чужослів Павло Штепа
- нечисть — НЕ́ЧИСТЬ, і, ж., збірн. 1. Бруд, сміття, покидьки і т. ін. На великому розпутті, куди завжди звозили гній, нечисть, викидали всяку падаль, стояла одним одна хатка (Панас Мирний); Від них [ріпників] на сто кроків віє нестерпний дух нечисті (І. Словник української мови у 20 томах
- нечисть — БРУД (те, що забруднює кого-, що-небудь), ГРЯЗЬ розм. рідко, БРУДО́ТА підсил. розм.; НЕЧИСТОТА́ (про наявність бруду де-небудь). Газдиня оглянулася. Словник синонімів української мови
- нечисть — Не́чисть, -ти, -ті, -чистю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нечисть — НЕ́ЧИСТЬ, і, ж., збірн. 1. Бруд, сміття, покидьки і т. ін. На великому розпутті, куди завжди звозили гній, нечисть, викидали всяку падаль, стояла одним одна хатка (Мирний, І, 1949, 234); Від них [ріпників] на сто кроків віє нестерпний дух нечисті (Фр. Словник української мови в 11 томах
- нечисть — Нечисть, -ти ж. Нечистота, грязь. (Свиня) усяку нечисть жере. Мнж. 149. Лопатою нечисть відкидають. Ном. № 8059. Словник української мови Грінченка