нешлюбний
нешлю́бний
-а, -е.
Який не перебуває в юридично оформленому шлюбі.
Нешлюбна дитина — дитина, що народилася, існує без прийняття шлюбу батьками.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нешлюбний — нешлю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- нешлюбний — Неодружений; (- дитину) позашлюбний, незаконний. Словник синонімів Караванського
- нешлюбний — НЕШЛЮ́БНИЙ, а, е. 1. Якого (яку) офіційно не зареєстровано як одруженого (заміжню), який (яка) не перебуває в юридично оформленому шлюбі. Ліпше вам буде статись моєю, хоч нешлюбною дружиною, ніж вічною служницею (І. Словник української мови у 20 томах
- нешлюбний — ПОЗАШЛЮ́БНИЙ (народжений поза шлюбом), НЕШЛЮ́БНИЙ, НЕЗАКО́ННИЙ розм., НЕЗАКОННОНАРО́ДЖЕНИЙ розм., ПРИБЛУ́ДНИЙ розм., БІЧНИ́Й заст. В дні бурхливо прожитої молодості він найбільше боявся зганьбити себе позашлюбними дітьми (М. Словник синонімів української мови
- нешлюбний — НЕШЛЮ́БНИЙ, а, е. Який не перебуває в юридично оформленому шлюбі. Ліпше вам буде статись моєю, хоч нешлюбною дружиною, ніж вічною служницею (Фр. Словник української мови в 11 томах
- нешлюбний — Нешлюбний, -а, -е Внѣбрачный (о ребенкѣ), невѣнчанный (о супругѣ). Словник української мови Грінченка