ниючий

ни́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до нити. Ниючий біль.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ниючий — НИ́ЮЧИЙ, а, е. Який ниє. Він здавався їм невтомним, бо ніхто з них не знав, що коли майор сяде, то знов підвестися на свої вічно ниючі ноги, роздроблені осколками ще в сорок першому, – буде йому дуже тяжко (О. Словник української мови у 20 томах
  2. ниючий — НИ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ни́ти. Він здавався їм невтомним, бо ніхто з них не знав, що коли майор сяде, то знов підвестися на свої вічно ниючі ноги, роздроблені осколками ще в сорок першому, — буде йому дуже тяжко (Гончар, III, 1959, 103)... Словник української мови в 11 томах