нужда

Значення в інших словниках

1. нужда — ну́жда́ іменник жіночого роду нестатки; потреба в чому-небудь; біда — діал. словоформи з наголосом на першому складі вживаються рідко Орфографічний словник української мови
2. нужда — Нестатки, ЗЛИДНІ; ФР. необхідність; (фізіологічна) потреба; Г. біда. Словник синонімів Караванського
3. нужда — див. бідний Словник синонімів Вусика
4. нужда — Злидні, злигодні, злиденність, злидарство, убозство, жебри, жеброта, жебрацтво, харлацтво, скрута, лихо, див. біда, горе, мізерний, недостаток, труднощі, худо Словник чужослів Павло Штепа
5. нужда — НУ́ЖДА див. нужда́. НУЖДА́, и́, рідко НУ́ЖДА, и, ж. 1. тільки одн. Тяжке матеріальне становище; нестатки, злидні. [Наталка:] Петре! Петре! Де ти тепер? Може де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю (І. Словник української мови у 20 томах
6. нужда — Нужда в вікно, а любов у двері. І до бідних приходить кохання. Нужда пхає чоловіка до злого. Біднота змушує людину робити погані речі. Нужда та праця в могилу кладе. Бо забирають в людини всі сили. Приповідки або українсько-народня філософія
7. нужда — БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
8. нужда — НУЖДА́, и́, рідко НУ́ЖДА, и, ж. 1. тільки одн. Тяжке матеріальне становище; нестатки, злидні. [Наталка:] Петре! Петре! Де ти тепер? Може де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю (Котл. Словник української мови в 11 томах
9. нужда — Нужда, -ди ж. 1) Нужда, недостатокъ. 2) Надобность, необходимость. Надумались збірати гроші про таку народню нужду. К. (О. 1862. III. 22). ум. нуждонька, нуждочка. Словник української мови Грінченка