оббігати

I обб`ігати-аю, -аєш, док., перех. і неперех.

Бігаючи, побувати по черзі в багатьох місцях, відвідати багатьох осіб і т. ін.

II оббіг`ати-аю, -аєш, недок., оббігти, оббіжу, оббіжиш, док.

1》 перех. і неперех. Біжучи навкруги чого-небудь, описувати замкнуте коло.

|| Бігцем обгинати, обминати кого-, що-небудь.

|| Обганяючи, переймати, перехоплювати кого-небудь.

|| Пробігати кружним шляхом поза чим-небудь.

|| перен. Проходити певний, звичайно усталений шлях, цикл (про планети, годинникову стрілку і т. ін.).

|| Протікаючи, круто завертати навколо чого-небудь, у чомусь (про річку, струмінь води); обтікати.

|| Робити вигин навколо чого-небудь (про стежку і т. ін.).

2》 тільки недок., перех., перен., розм. Обминати, обходити що-небудь неприємне, уникати кого-, чого-небудь.

3》 перев. док., перех., розм. Біжучи, побувати по черзі в багатьох місцях, відвідати багатьох осіб і т. ін.

4》 неперех., розм. Втрачати побілку від змивання її водою, дощем.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббігати — (швидко бігаючи, побувати всюди) обганяти, розм. обгасати, (особливо швидко) облітати. Словник синонімів Полюги
  2. оббігати — оббі́гати дієслово доконаного виду оббіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. оббігати — див. уникати Словник синонімів Вусика
  4. оббігати — I [оуб':ігатие] -айу, -айеиш, док. II [об':ігатие] -айу, -айеиш, недок. Орфоепічний словник української мови
  5. оббігати — ОББІ́ГАТИ, аю, аєш, док., кого, що. Бігаючи, швидко ходячи, побувати по черзі в багатьох місцях, відвідати багатьох осіб і т. ін. Сам собі, було, і обідати варю, і коня напуваю, і чоботи латаю, і ще скрізь оббігаю та назирну (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. оббігати — оббі́гти / оббіга́ти очи́ма (о́ком, по́глядом). 1. кого, що. Швидко оглянути кого-, що-небудь. Хутко очима оббіг натовп (А. Головко); Він швидко оббіг очима велосипед (А. Хорунжий); Вдова оббігла все оком, .. усміхнулась (В. Фразеологічний словник української мови
  7. оббігати — ОББІ́ГАТИ (швидко ходячи, бігаючи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох), ОББІ́ГТИ розм., ОБГАНЯ́ТИ розм., ОБГАСА́ТИ розм., ОБЛІТА́ТИ підсил. розм., ОБЛЕТІ́ТИ підсил. розм., ЗБІ́ГАТИСЯ заст. Словник синонімів української мови
  8. оббігати — Оббі́гати і обі́гати, -гаю, -гаєш, -гає = ви́бігати оббіга́ти, -га́ю, -га́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. оббігати — ОББІ́ГАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Бігаючи, побувати по черзі в багатьох місцях, відвідати багатьох осіб і т. ін. Сам собі, було, і обідати варю, і коня напуваю, і чоботи латаю, і ще скрізь оббігаю та назирну (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах