оббігати

оббі́гти / оббіга́ти очи́ма (о́ком, по́глядом). 1. кого, що. Швидко оглянути кого-, що-небудь. Хутко очима оббіг натовп (А. Головко); Він швидко оббіг очима велосипед (А. Хорунжий); Вдова оббігла все оком, .. усміхнулась (В. Бабляк); Дівчина зніяковіла і ще прикріше почервоніла. Вона оббігла поглядом кімнату, розшукуючи свої речі (Ю. Яновський); Він оббігав поглядом своїх дивно сивих очей тісний форум, різонуло його по самому серцю буйністю барв на святкових шатах (П. Загребельний). 2. що. Швидко прочитати, проглянути щось написане. Ориська оббігла записку очима й перелякана зімняла (зім’яла) її, мало що не проковтнула (Ірина Вільде).

обмина́ти (обхо́дити, оббіга́ти і т. ін.) / обмину́ти (обійти́, оббі́гти і т. ін.) деся́тою доро́гою (ву́лицею). 1. кого. Уникати зустрічі з ким-небудь. Воно (обличчя) стало недобре, лихе, наче жінка побачила перед собою найзапеклішого ворога, якого збиралась обминати десятою дорогою (Є. Гуцало); Про те, що він лакуза, знали всі, а тому гидували з ним стрічатися і завжди обминали десятою дорогою (В. Нестайко); — Чого ти мене десятою дорогою обходиш? — запитав Тимко (Григорій Тютюнник); — Обходь лишень ти Уласа десятою вулицею й не говори до його (до нього) (І. Нечуй-Левицький); // Уникати будь-яких контактів з кимсь. — Бридке дівча, ота Харитя.. Обминайте її десятою дорогою (М. Чабанівський); — Батюшка Софроній?! Тато ж його не любили, десятою дорогою обходили (В. Речмедін); — Кожний вам скаже, що то хата .. злодія, якого сам батько одцурався, а добрі люди десятою вулицею обминають (В. Винниченко); — Коли б же то знаття! Десятою дорогою обминула б тебе, .. знівечив усе моє життя (І. Цюпа); // що. Всіляко уникати чого-небудь. Він радить, які книжки читати, а які обминати десятою дорогою (Є. Гуцало); Коли б знав чоловік, що доля готує йому через якийсь проміжок часу, тоді б десятою дорогою обминав непевні стежки (М. Стельмах); Вони жили мирно, в конфлікти не дуже встрявали, всілякі жаховиська обходили десятою дорогою (В. Большак). 2. що. Не бувати десь, не заходити, не заїжджати кудись. З того часу ресторани обминав десятою дорогою (Я. Гримайло); Джеря обходив панський двір десятою вулицею (І. Нечуй-Левицький); Якби не безвихідь, то обминув би сестрину лісничівку десятою дорогою (П. Загребельний); // Навмисно проходити, проїжджати іншим шляхом, далеко від чогось. Уже з місяць Семен Федорович Коляда десятою дорогою обходив Маланчину хату (М. Зарудний); Я обійшов свій рідний завод десятою вулицею (Ю. Яновський); // перен. Не відновлюватися, не повертатися. Спорожніла, прищухла Семенютина хата, проте сон і спокій обминали її десятою дорогою (І. Головченко і О. Мусієнко). 3. кого, що. Боятися, побоюватися когось, чогось. Думав (Микола) над одним — як виявити отого мерзотника та провчити так, щоб до нових віників пам’ятав та десятою дорогою обходив (Ю. Збанацький); — Установу нашу обходять десятою дорогою лише люди нечесні (П. Кочура).

о́чі оббі́гли / оббіга́ють чиї, кого, що. Хтось швидко оглянув кого-, що-небудь. Його очі живо оббігли кімнату — чистеньку, веселу світличку (І. Франко).