1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обділяти

обділя́ти

-яю, -яєш, недок., обділити, -ділю, -ділиш, док.

1》 Ділячи що-небудь, роздавати кожному; наділяти багатьох чим-небудь.

|| Давати, дарувати певну кількість чого-небудь одній особі; наділяти.

|| перен. Надавати яких-небудь властивостей, якостей і т. ін.

2》 Кривдити, виділяючи меншу частину під час розподілу чого-небудь; недодавати.

|| Не давати кому-небудь того, на що він сподівається.

|| перен. Позбавляти кого-небудь своєї прихильності, доброзичливого ставлення і т. ін.; обходити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обділяти — обділя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обділяти — 1. наділяти, давати, дарувати, уділяти, обдаровувати; 2. кривдити, недодавати, обходити, обминати; п-к ОБДІЛЕНИЙ, 1. наділений і п. ф., 2. обійдений. Словник синонімів Караванського
  3. обділяти — ОБДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док. 1. Ділячи що-небудь, роздавати кожному; наділяти багатьох чим-небудь. [Палажка:] Винеси з Горпиною в рядні пироги, книші, паляниці й перепічки... Будемо обділяти загін (М. Словник української мови у 20 томах
  4. обділяти — обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) (своє́ю) ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша!... Фразеологічний словник української мови
  5. обділяти — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. обділяти — ОБДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док. 1. Ділячи що-небудь, роздавати кожному; наділяти багатьох чим-небудь. [Палажка:] Винеси з Горпиною в рядні пироги, книші, паляниці й перепічки… Будемо обділяти загін (Стар., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. обділяти — Обділя́ти, -ля́ю, -єш сов. в. обділи́ти, -лю, -лиш, гл. Надѣлять, надѣлить всѣхъ, раздѣливъ, дать всѣмъ. Батюшка вийшов на царські врата да почав проскурою народ обділяти. Г. Барв. 255. Словник української мови Грінченка