1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обивательський

обива́тельський

-а, -е.

1》 Власт. обивателю, обивателям (у 1 знач.).

2》 заст. Прикм. до обиватель 2).

|| Належний обивателю, обивателям.

3》 зах. Прикм. до обиватель 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обивательський — Обивательський ( = поміщицький, 341) (obywatelski) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
  2. обивательський — обива́тельський прикметник Орфографічний словник української мови
  3. обивательський — див. мірнота, буденний, тривіяльний, шаблонний, примітивний Словник чужослів Павло Штепа
  4. обивательський — ОБИВА́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. 1. Власт. обивателю, обивателям (у 1 знач.). Не тільки обивательська свідомість жінки – влаштувати себе, – а й якесь незрозуміле ще захоплення її молодості допомогли тут Храпкову одружитися (Іван Ле). 2. заст. Прикм. Словник української мови у 20 томах
  5. обивательський — ОБИВА́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. 1. Власт. обивателю, обивателям (у 1 знач.). Не тільки обивательська свідомість жінки — влаштувати себе, — а й якесь незрозуміле ще захоплення її молодості допомогли тут Храпкову одружитися (Ле, Міжгір’я, 1953, 15). 2. заст. Прикм. Словник української мови в 11 томах