обирати
обира́ти
-аю, -аєш, недок., обрати, оберу, обереш, док., перех.
1》 Вирізняти, відбирати за якою-небудь ознакою.
|| Надавати перевагу комусь, чомусь перед ким-, чим-небудь іншим.
2》 ким, на (в, за) кого, до чого, в що, з інфін. і без додатка. Призначати, відділяти голосуванням для виконання яких-небудь обов'язків.
3》 рідко. Те саме, що оббирати 1-3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обирати — обира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обирати — Вибирати, віддавати перевагу, добирати; Р. оббирати. Словник синонімів Караванського
- обирати — ОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРА́ТИ, оберу́, обере́ш, док., кого, що. 1. Виділяти, відбирати за якою-небудь ознакою. Серед командирів батальйонів уже давно виробився зухвалий гвардійський звичай – заздалегідь обирати пункти, ще зайняті ворогом... Словник української мови у 20 томах
- обирати — обира́ти чистити (ср, ст): Живо бери запаску, обирай бульбу, мий начиння, полощи салату, полуднє підходить, час обід видавати (Цегельська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- обирати — обра́ти / обира́ти (свою́) сте́жку (стежи́ну, доро́гу і т. ін.) яку, чого і без додатка. Визначити, вирішити, чим займатися, як жити. Фразеологічний словник української мови
- обирати — ВИБИРА́ТИ (виділяти за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших істот, предметів), ВІДБИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ. — Док.: ви́брати, відібра́ти, обра́ти. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (М. Словник синонімів української мови
- обирати — Обира́ти, -ра́ю, -ра́єш; див. оббира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обирати — ОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРА́ТИ, оберу́, обере́ш, док., перех. 1. Виділяти, відбирати за якою-небудь ознакою. Серед командирів батальйонів уже давно виробився зухвалий гвардійський звичай — заздалегідь обирати пункти, ще зайняті ворогом... Словник української мови в 11 томах