1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обковувати

обко́вувати

-ую, -уєш, недок., обкувати і рідко обкути, -ую, -уєш, док., перех.

1》 Куючи, оббивати, покривати що-небудь з усіх боків, по всій поверхні металом.

2》 Те саме, що заковувати 1).

3》 розм. Куючи, виготовляти все необхідне для когось.

4》 перен. Оволодіваючи ким-, чим-небудь, робити нерухомим, позбавляти свободи дії, рухів; сковувати.

5》 перен. Підморожуючи, затягувати льодом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обковувати — обко́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обковувати — ОБКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКУВА́ТИ і рідко ОБКУ́ТИ, ую́, ує́ш, док. 1. кого, що, чим. Куючи, оббивати, покривати що-небудь з усіх боків, по всій поверхні металом. У кузні – хлопці-ковалі Вози обковують-кують... (М. Словник української мови у 20 томах
  3. обковувати — ОБКО́ВУВАТИ (ОКО́ВУВАТИ) (куючи, покривати що-небудь металом), ОБКЛЕ́ПУВАТИ (ОКЛЕ́ПУВАТИ), КУВА́ТИ рідше, СКО́ВУВАТИ рідше. — Док.: обкува́ти (окува́ти), оку́ти рідше обклепа́ти (оклепа́ти), скува́ти. У кузні хлопці-ковалі вози обковують-кують... (М. Словник синонімів української мови
  4. обковувати — ОБКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКУВА́ТИ і рідко ОБКУ́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. 1. Куючи, оббивати, покривати що-небудь з усіх боків, по всій поверхні металом. У кузні — хлопці-ковалі Вози обковують-кують… (Гірник, Сонце.. Словник української мови в 11 томах
  5. обковувати — Обко́вувати, -вую, -єш сов. в. обкувати, -кую́, -єш, гл. 1) Оковывать, оковать кусокъ металла, обдѣлать ковкою. Я його (залізо) сам буду на горен класти, а ви тільки молотом обковуйте. Чуб. II. 239. 2) Оковывать, оковать. Обкували себе золотом. Левиц. І. Словник української мови Грінченка