обладунок

Значення в інших словниках

1. обладунок — обладу́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. обладунок — ОБЛАДУ́НОК, нку, ч. 1. Бойове спорядження воїна в давнину. Тут висіла зброя й обладунок перших київських воєвод – залізний .. шолом .. щит і топір (С. Скляренко). 2. перен. Будь-яке спорядження взагалі. Словник української мови у 20 томах
3. обладунок — ОБЛА́ДНАННЯ (сукупність предметів, механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь), УСТАТКУВА́ННЯ, ОСНА́ЩЕННЯ, СПОРЯ́ДЖЕННЯ, ОПОРЯ́ДЖЕННЯ, ОБЛАДУ́НОК розм., ОБЛА́ДА рідше, ОБЛА́ДНУВАННЯ рідше. Словник синонімів української мови
4. обладунок — ОБЛАДУ́НОК, нку, ч. Бойове спорядження воїна в давнину. Тут висіла зброя й обладунок перших київських воєвод — залізний.. шолом.., його [Кия] щит і топір (Скл., Святослав, 1959, 34); // розм. Будь-яке спорядження взагалі. Словник української мови в 11 томах