1. Великий тлумачний словник сучасної мови

облизувати

обли́зувати

-ую, -уєш, недок., облизати, -лижу, -лижеш, док., перех.

1》 Проводити язиком по поверхні чого-небудь.

|| Лижучи що-небудь, очищати його поверхню.

|| Знімати язиком, злизувати щось на кому-, чому-небудь.

2》 перен. Торкатися чого-небудь, охоплюючи, огортаючи його собою (про вогонь, полум'я, дим і т. ін.).

3》 перен. Підіймаючись, обмивати, обдавати бризками (про хвилю, воду і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облизувати — обли́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облизувати — Лизати, вилизувати; (полум'ям) ОБІЙМАТИ; Словник синонімів Караванського
  3. облизувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  4. облизувати — ОБЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛИЗА́ТИ, лижу́, ли́жеш, док., перех. 1. Проводити язиком по поверхні чого-небудь. Юруш втік з хати, облизуючи попечені пальці (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. облизувати — ОБЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛИЗА́ТИ, лижу́, ли́жеш, док., кого, що. 1. Проводити язиком по поверхні чого-небудь. Спить, сердега, і не чувствує [відчуває], що собака прийшла, облизала його усюди (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. облизувати — (аж) гу́би обли́зувати / облиза́ти. Бути дуже задоволеним чим-небудь. — А буде за це могорич? А вже я вам цю справу так вироблю, що аж губи оближете (І. Нечуй-Левицький). обли́зувати передки́ кому, ірон. Догоджати кому-небудь, плазувати перед кимсь. Фразеологічний словник української мови
  7. облизувати — ОПОВИВА́ТИ (про дим, туман, хмари, пил і т. ін. — поширюючись, укривати з усіх боків), ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ), ОБВОЛІКА́ТИ, ЗАВОЛІКА́ТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ (УКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ... Словник синонімів української мови
  8. облизувати — Обли́зувати, -зую, -зуєш; облиза́ти, -лижу́, -ли́жеш, -ли́жуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. облизувати — Облизувати, -зую, -єш сов. в. облизати, -жу, -жеш, гл. Облизывать, облизать. облизати макогін. Потерпѣть неудачу. Св. Л. 240. Словник української мови Грінченка