обмитий
обми́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обмити.
|| обмито, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмитий — обми́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обмитий — ОБМИ́ТИЙ, а, е, Дієпр. пас. мин. ч. до обми́ти. Запалене молоде лице, обмите свіжою водою, засвітилось при світлі (Н.-Лев., І, 1956, 73); Антін Глущук підходить до найліпшого авто, що, обмите осіннім дощиком, вилискується, як скло (Чорн. Словник української мови в 11 томах
- обмитий — ОБМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обми́ти. Запалене молоде лице, обмите свіжою водою, засвітилось при світлі (І. Нечуй-Левицький); Антін Глущук підходить до найліпшого авто, що, обмите осіннім дощиком, вилискується, як скло (С. Словник української мови у 20 томах