обожнений
обо́жнений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обожнити.
2》 у знач. прикм., перен., заст.Багатий, щедрий, благословенний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обожнений — обо́жнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обожнений — ОБО́ЖНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обо́жнити. 2. у знач. прикм., перен., заст. Багатий, щедрий, благословенний. Мусульманин квапиться на широкі, обожнені водою й врожаями.. землі, зазіхає на обительські скрині, на спокій… (Ле, Міжгір’я, 1953, 62). Словник української мови в 11 томах
- обожнений — ОБО́ЖНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обо́жнити. Рамаяна найкраще відображає національний дух індійців, їхній спосіб життя, думи, етичні й культурні цінності. Тому й не дивно, що Рама обожнений в уяві народу (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. прикм., перен. Словник української мови у 20 томах