обожнений

обо́жнений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обожнити.

2》 у знач. прикм., перен., заст.Багатий, щедрий, благословенний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обожнений — обо́жнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обожнений — ОБО́ЖНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обо́жнити. 2. у знач. прикм., перен., заст. Багатий, щедрий, благословенний. Мусульманин квапиться на широкі, обожнені водою й врожаями.. землі, зазіхає на обительські скрині, на спокій… (Ле, Міжгір’я, 1953, 62). Словник української мови в 11 томах
  3. обожнений — ОБО́ЖНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обо́жнити. Рамаяна найкраще відображає національний дух індійців, їхній спосіб життя, думи, етичні й культурні цінності. Тому й не дивно, що Рама обожнений в уяві народу (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. прикм., перен. Словник української мови у 20 томах