обожнюваний
обо́жнюваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обожнювати.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обожнюваний — обо́жнюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обожнюваний — ОБО́ЖНЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обо́жнювати; // У знач. прикм. Він позирає на портрет обожнюваного монарха.., що висить у нього над столом (Полт., Повість.., 1960, 543). Словник української мови в 11 томах
- обожнюваний — ОБО́ЖНЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обо́жнювати. “... Кант, Шопенгавер, Маркс, Руссо...” Чорт! – Максим зробив зусилля, щоб відсунути геть усі ті імена, колись чуті, читані, обожнювані, що жили колись у ньому по черзі в ореолі великої слави (І. Словник української мови у 20 томах