1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обручик

обру́чик

-а, ч.

Зменш. до обруч.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обручик — обру́чик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обручик — ОБРУ́ЧИК, а, ч. Зменш. до обру́ч. На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора (Нех., Ростіть.., 1947, 64); Сонце заходило за сизу, легеньку хмарку й неначе обвело її навкруги золотим, лиснячим обручиком (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  3. обручик — ОБРУ́ЧИК, а, ч. Зменш. до обру́ч. Сонце заходило за сизу, легеньку хмарку й неначе обвело її навкруги золотим, лиснячим обручиком (І. Нечуй-Левицький); На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора (І. Словник української мови у 20 томах