1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обрушувати

обру́шувати

-ую, -уєш і рідко обрушати, -аю, -аєш, недок., обрушити, -шу, -шиш, док., перех.

1》 Спричиняти зсуви, обвал; обвалювати, руйнувати.

2》 Одночасно спрямовувати, скидати щось на кого-, що-небудь у великій кількості, великою масою.

|| перен. Покладати, звалювати на кого-небудь весь тягар чогось (турбот, злигоднів і т. ін.).

3》 перен. Навально спрямовувати щось (сили, удар і т. ін.) на кого-, що-небудь, проти кого-, чого-небудь.

|| Спрямовувати на кого-, що-небудь усю силу негативних почуттів (гніву, ненависті і т. ін.).

4》 діал. Сердити, гнівити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрушувати — обру́шувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обрушувати — див. розоряти Словник чужослів Павло Штепа
  3. обрушувати — ОБРУ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ОБРУША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРУ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Спричиняти зсуви, обвал; обвалювати, руйнувати. [Онука:] Чого, дідусю, вони [мавки] сюди бігають? [Дід:] Гору обрушувать, гидить (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах
  4. обрушувати — ОБРУ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ОБРУША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРУ́ШИТИ, шу, шиш, док. 1. що. Спричиняти зсув, обвал; обвалювати, руйнувати. [Онука:] Чого, дідусю, вони [мавки] сюди бігають? [Дід:] Гору обрушувать, гидить (С. Словник української мови у 20 томах