обрушувати

Значення в інших словниках

1. обрушувати — обру́шувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. обрушувати — -ую, -уєш і рідко обрушати, -аю, -аєш, недок., обрушити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Спричиняти зсуви, обвал; обвалювати, руйнувати. 2》 Одночасно спрямовувати, скидати щось на кого-, що-небудь у великій кількості, великою масою. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обрушувати — ОБРУ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ОБРУША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРУ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Спричиняти зсуви, обвал; обвалювати, руйнувати. [Онука:] Чого, дідусю, вони [мавки] сюди бігають? [Дід:] Гору обрушувать, гидить (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах
4. обрушувати — ОБРУ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ОБРУША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРУ́ШИТИ, шу, шиш, док. 1. що. Спричиняти зсув, обвал; обвалювати, руйнувати. [Онука:] Чого, дідусю, вони [мавки] сюди бігають? [Дід:] Гору обрушувать, гидить (С. Словник української мови у 20 томах