1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обсипати

I обс`ипатидив. обсипати.

II обсип`ати-аю, -аєш і рідко обсипувати, -ую, -уєш, недок., обсипати, -плю, -плеш; мн. обсиплють; док., перех. і без додатка.

1》 Обкидати, обтрушувати, покриваючи з усіх боків, по всій поверхні чим-небудь.

|| Обкидати, закидати чимось кого-небудь з усіх боків.

|| Посипати чимось навколо чого-небудь.

|| Густо, рясно всівати (бризками, краплями і т. ін.).

|| безос.

|| Сиплючись, обпадаючи, укривати, встеляти що-небудь шаром. Обсипає жаром.

2》 Скупчуючись у великій кількості, займати, густо вкривати кого-, що-небудь.

|| Обступати, оточувати з усіх боків.

|| перен. З'являтися у великій кількості.

3》 перен. Щедро наділяти когось чим-небудь.

|| Спрямовувати щось на кого-небудь у великій кількості.

4》 Скидати з себе листя, пелюстки, плоди і т. ін.

|| Струшувати, скидати з себе що-небудь сипке.

|| Струшувати, збивати (плоди, цвіт і т. ін.).

5》 Доторкаючись до чогось сипкого, спричиняти його осування, опадання.

6》 безос., розм. Покривати висипом. Губи обсипало.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсипати — обси́пати дієслово доконаного виду обсипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсипати — Обкидати, обтрушувати, посипати; (цвітсям) укривати, устеляти; (листя) скидати, струшувати; тлк. ОБСИПАТИ, обсідати, оточувати. Словник синонімів Караванського
  3. обсипати — ОБСИ́ПАТИ див. обсипа́ти. ОБСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ОБСИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. обси́плють; док. 1. кого, що, чим. Обкидати, обтрушувати, покриваючи з усіх боків, по всій поверхні чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. обсипати — обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ((гаря́чим) при́ском) кого, безос. 1. перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв’язку з хворобою). Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Фразеологічний словник української мови
  5. обсипати — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. обсипати — ОБСИ́ПАТИ див. обсипа́ти. ОБСИПА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОБСИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. обси́плють; док., перех. і без додатка. 1. Обкидати, обтрушувати, покриваючи з усіх боків, по всій поверхні чим-небудь. Словник української мови в 11 томах
  7. обсипати — Обсипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. обсипати, -плю, -плеш, гл. Осыпать, осыпать. Словник української мови Грінченка