обстава

обста́ва

-и, ж., рідко.

Те саме, що обстановка.

Судноплавна обстава — сукупність візуальних плавучих пристроїв, що сприяють безпеці судноплавства.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обстава — обста́ва іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обстава — ОБСТА́ВА, и, ж. Те саме, що обстано́вка. Зринала в пам'яті обстава якоїсь чепурної теплої хатки, заквітчані сухим зіллям та рушниками ікони, стіл, засланий чистою скатертю (С. Васильченко); Невеличка лава, триногий стілець та крихітний саморобний столик . Словник української мови у 20 томах
  3. обстава — ОБСТА́ВИНИ мн. (сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається), ОБСТАНО́ВКА тільки одн., УМОВИ мн., які, чого, АТМОСФЕ́РА тільки одн., ВИ́ПАДКИ перев. мн., ОБСТАНО́ВА рідше, ОБСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА перев. мн., діал. Словник синонімів української мови
  4. обстава — ОБСТА́ВА, и, ж., рідко. Те саме, що обстано́вка. Зринала в пам’яті обстава якоїсь чепурної теплої хатки, заквітчані сухим зіллям та рушниками ікони, стіл, засланий чистою скатертю (Вас. Словник української мови в 11 томах
  5. обстава — Обста́ва, -ви ж. = обстанова. Левиц. І. 237. Обстанови городського життя. Мир. ХРВ. 70. Словник української мови Грінченка