1. Словник української мови у 20 томах

обстава

ОБСТА́ВА, и, ж.

Те саме, що обстано́вка.

Зринала в пам'яті обстава якоїсь чепурної теплої хатки, заквітчані сухим зіллям та рушниками ікони, стіл, засланий чистою скатертю (С. Васильченко);

Невеличка лава, триногий стілець та крихітний саморобний столик .. становили всю обставу комірчини (С. Добровольський);

Вона... попросила його в садок, де сподівалась почути при поетичній обставі те слово, котрого вона вже ждала двадцять три роки з половиною (І. Нечуй-Левицький).

△ (1) Суднопла́вна обста́ва, мор. – сукупність плавучих пристроїв і берегових споруд, що сприяють безпеці судноплавства.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обстава — обста́ва іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обстава — -и, ж., рідко. Те саме, що обстановка. Судноплавна обстава — сукупність візуальних плавучих пристроїв, що сприяють безпеці судноплавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обстава — ОБСТА́ВИНИ мн. (сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається), ОБСТАНО́ВКА тільки одн., УМОВИ мн., які, чого, АТМОСФЕ́РА тільки одн., ВИ́ПАДКИ перев. мн., ОБСТАНО́ВА рідше, ОБСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА перев. мн., діал. Словник синонімів української мови
  4. обстава — ОБСТА́ВА, и, ж., рідко. Те саме, що обстано́вка. Зринала в пам’яті обстава якоїсь чепурної теплої хатки, заквітчані сухим зіллям та рушниками ікони, стіл, засланий чистою скатертю (Вас. Словник української мови в 11 томах
  5. обстава — Обста́ва, -ви ж. = обстанова. Левиц. І. 237. Обстанови городського життя. Мир. ХРВ. 70. Словник української мови Грінченка