обстава
Обста́ва, -ви
ж. = обстанова. Левиц. І. 237. Обстанови городського життя. Мир. ХРВ. 70.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обстава — обста́ва іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- обстава — -и, ж., рідко. Те саме, що обстановка. Судноплавна обстава — сукупність візуальних плавучих пристроїв, що сприяють безпеці судноплавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обстава — ОБСТА́ВА, и, ж. Те саме, що обстано́вка. Зринала в пам'яті обстава якоїсь чепурної теплої хатки, заквітчані сухим зіллям та рушниками ікони, стіл, засланий чистою скатертю (С. Васильченко); Невеличка лава, триногий стілець та крихітний саморобний столик . Словник української мови у 20 томах
- обстава — ОБСТА́ВИНИ мн. (сукупність фактів, за яких що-небудь відбувається), ОБСТАНО́ВКА тільки одн., УМОВИ мн., які, чого, АТМОСФЕ́РА тільки одн., ВИ́ПАДКИ перев. мн., ОБСТАНО́ВА рідше, ОБСТА́ВА рідше, ПОСТАНО́ВА перев. мн., діал. Словник синонімів української мови
- обстава — ОБСТА́ВА, и, ж., рідко. Те саме, що обстано́вка. Зринала в пам’яті обстава якоїсь чепурної теплої хатки, заквітчані сухим зіллям та рушниками ікони, стіл, засланий чистою скатертю (Вас. Словник української мови в 11 томах