обтрушувати

обтру́шувати

-ую, -уєш, недок., обтрусити, -трушу, -трусиш, док., перех.

1》 Струшуючи, постукуючи і т. ін., збивати, скидати з поверхні чого-небудь пил, сміття, сніг і т. ін.

|| чим, від чого, рідко з чого і без додатка. Струшуючи, постукуючи і т. ін., очищати що-небудь від пилу, сміття, снігу і т. ін.

2》 з чого і без додатка. Трусячи, збиваючи, викликати опадання чого-небудь.

|| Трусячи, збиваючи, звільняти дерево, кущ від плодів.

3》 Скидати, обсипати листя, пелюстки, плоди і т. ін. (про дерева, квіти, колосся і т. ін.).

|| Струшуючи, скидати з себе що-небудь.

4》 Сиплячи що-небудь, покривати, встеляти ним усю поверхню.

|| безос.

5》 тільки док. Те саме, що обшукати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

обтрушувати — обтру́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
обтрушувати — ОБТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТРУСИ́ТИ, трушу́, тру́сиш, док. 1. що. Струшуючи, постукуючи і т. ін., збивати, скидати з поверхні чого-небудь пил, сміття, сніг і т. ін. Словник української мови у 20 томах
обтрушувати — ОБСИПА́ТИ (ОСИПА́ТИ) (покривати всю поверхню, з усіх боків, трусячи, сиплючи чимось або сиплючись), ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБСИ́ПУВАТИ рідше, ОБМІТА́ТИ чим, без додатка, розм.; ЗАПОРО́ШУВАТИ, ПРИПОРО́ШУВАТИ (тонким шаром). — Док. Словник синонімів української мови
обтрушувати — Обтру́шувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
обтрушувати — ОБТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТРУСИ́ТИ, трушу́, тру́сиш, док., перех. 1. Струшуючи, постукуючи і т. ін., збивати, скидати з поверхні чого-небудь пил, сміття, сніг і т. ін. Словник української мови в 11 томах
обтрушувати — Обтрушувати, -шую, -єш сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Чуб. V. 545. Обтрусіть і порох із під ніг ваших. Єв. Мр. VI. 11. 2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку. Словник української мови Грінченка