1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обхоплювати

обхо́плювати

-юю, -юєш, недок., обхопити, -хоплю, -хопиш, док., перех.

1》 Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками (рукою); обіймати.

|| Хапаючи, міцно тримати, стискувати що-небудь. Обхопити оком.

2》 Обступати, оточувати з боків.

|| Обрамляти кругом, з усіх боків.

|| Щільно прилягати, обтягувати (про одяг).

|| Оточувати противника з флангів.

3》 перен. Поширюючись, огортати, обволікати з усіх боків (про полум'я, світло, темряву і т. ін.).

4》 перен. Поширюватися на дедалі більшому просторі, серед більшої кількості людей.

5》 перен. Осягати, обіймати своїми інтересами; включати у сферу своїх інтересів.

6》 перен. Повністю оволодівати ким-, чим-небудь (про почуття, думки і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обхоплювати — обхо́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обхоплювати — ОБХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБХОПИ́ТИ, хоплю́, хо́пиш; мн. обхо́плять; док., кого, що. 1. Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками (рукою); обіймати. Словник української мови у 20 томах
  3. обхоплювати — скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює, захо́пить і т. ін.) о́ко. На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Фразеологічний словник української мови
  4. обхоплювати — ОБЛЯГА́ТИ (про одяг, взуття — щільно прилягати до тіла з усіх боків), ОБТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОБІЙМА́ТИ, ОБПИНА́ТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ОБХВА́ЧУВАТИ розм.; ОБТИСКА́ТИ, ОБТИ́СКУВАТИ, ОБЖИМА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. обхоплювати — ОБХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБХОПИ́ТИ, хоплю́, хо́пиш, док., перех. 1. Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками (рукою); обіймати. Раптом воно [дівчатко] підстрибує і, розвівши руки, обхоплює його за шию (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. обхоплювати — Обхоплювати, -люю, -єш сов. в. обхопити, -плю, -пиш, гл. Охватывать, охватить. Обхопила його руками. Небо, наче море, землю обхватило. Щог. Сл. 15. Словник української мови Грінченка