1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обірваний

обі́рваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обірвати 1-3).

|| обірвано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Одягнений у старий подертий одяг; обшарпаний.

3》 у знач. прикм. Перерваний, незакінчений (про слово, фразу тощо).

4》 у знач. прикм. Дуже крутий, прямовисний; обривистий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обірваний — обі́рваний 1 дієприкметник від: обірва́ти обі́рваний 2 прикметник обшарпаний; незакінчений; прямовисний, обривистий — діал. Орфографічний словник української мови
  2. обірваний — Обдертий, подертий, роздертий, пошматований, розшматований, дрантивий, дірявий, лахманий, хаботній, хламітний, див. порваний Словник чужослів Павло Штепа
  3. обірваний — ОБІ́РВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обірва́ти 1–3. Шматок обірваного вітром, вилинялого, мерзлого кумачу шкрябав об фанерну колону арки (А. Хорунжий); Одна по одній з'являлися звичні клопітні думки, вночі обірвані сном (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. обірваний — КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків). Словник синонімів української мови
  5. обірваний — Обі́рваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обірваний — ОБІ́РВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обірва́ти 1-3. Іду, під моїми ногами Обірваний лист шелестить (Шпорта, Вибр., 1958, 329); Шматок обірваного вітром, вилинялого, мерзлого кумачу шкрябав об фанерну колону арки (Хор., Незакінч. Словник української мови в 11 томах