обірванка
обі́рванка
-и, розм.
Жін. до обірванець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обірванка — обі́рванка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- обірванка — ОБІ́РВАНКА, и, ж., розм. Жін. до обі́рванець. От би тілько принарядити її треба, а то справді така обірванка (Панас Мирний); – Погано ж ти, видно, служила, коли такою обірванкою йдеш додому (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
- обірванка — ОБІ́РВАНКА, и, ж., розм. Жін. до обі́рванець. От би тілько принарядити її треба, а то справді така обірванка (Мирний, IV, 1955, 137); — Погано ж ти, видно, служила, коли такою обірванкою йдеш додому (Донч., III, 1956, 72). Словник української мови в 11 томах