овал
ова́л
-у, ч.
Фігура, що має вигляд витягнутого круга.
|| Обрис чого-небудь, що нагадує таку фігуру.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- овал — ова́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- овал — [овал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- овал — ОВА́Л, а, ч. Фігура, що має вигляд витягнутого круга. Овалом називають замкнуту криву, утворену спряженням дуг кіл (з навч. літ.); Де не піду – півкруг. Де не стану – овал. Пругами хмари оспи́нились. Колесом лист по дорозі (П. Тичина); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- овал — Ова́л, -лу; ова́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- овал — ОВА́Л, а, ч. Фігура, що має вигляд витягнутого круга. Де не піду — півкруг. Де не стану — овал. Пругами хмари оспи́нились. Колесом лист по дорозі (Тич., І, 1957, 142); // Обрис чого-небудь, що нагадує таку фігуру. Словник української мови в 11 томах