1. Орфоепічний словник української мови

овал

ова́л

[овал]

-лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овал — ова́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. овал — -у, ч. Фігура, що має вигляд витягнутого круга. || Обрис чого-небудь, що нагадує таку фігуру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. овал — ОВА́Л, а, ч. Фігура, що має вигляд витягнутого круга. Овалом називають замкнуту криву, утворену спряженням дуг кіл (з навч. літ.); Де не піду – півкруг. Де не стану – овал. Пругами хмари оспи́нились. Колесом лист по дорозі (П. Тичина); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. овал — Ова́л, -лу; ова́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. овал — ОВА́Л, а, ч. Фігура, що має вигляд витягнутого круга. Де не піду — півкруг. Де не стану — овал. Пругами хмари оспи́нились. Колесом лист по дорозі (Тич., І, 1957, 142); // Обрис чого-небудь, що нагадує таку фігуру. Словник української мови в 11 томах