1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оголювати

ого́лювати

-юю, -юєш і оголяти, -яю, -яєш, недок., оголити, оголю, оголиш, док., перех.

1》 Знімати одяг, покриття з якоїсь частини тіла; робити голим.

|| Позбавляючи покриття, заслони і т. ін., робити видним для огляду, відкритим для зору. Оголяти шаблю.

2》 перен. Залишати без чого-небудь необхідного; прибирати, забирати все звідкись.

|| Залишати без захисту, прикриття. Оголити фланг оборони.

3》 перен. Розкривати суть чого-небудь, чиєсь єство.

4》 Грабуючи, обкрадаючи і т. ін., робити бідним, убогим; оббирати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оголювати — ого́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оголювати — (дерева) роздягати; (хату) опорожняти; (суть) розкривати; (людей) оббирати; оголяти. Словник синонімів Караванського
  3. оголювати — ОГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОГОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОГОЛИ́ТИ, оголю́, ого́лиш, док. 1. що. Знімати одяг, покриття з якоїсь частини тіла; робити голим. Селян по черзі клали на колоду, оголювали їм спини, допитували: – Що брав у пані? Де подів? (В. Словник української мови у 20 томах
  4. оголювати — ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  5. оголювати — ОГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОГОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОГОЛИ́ТИ, оголю́, ого́лиш, док., перех. 1. Знімати одяг, покриття з якоїсь частини тіла; робити голим. Селян по черзі клали на колоду, оголювали їм спини, допитували: — Що брав у пані? Де подів?... Словник української мови в 11 томах