1. Великий тлумачний словник сучасної мови

одружений

одру́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до одружити.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одружений — одру́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. одружений — [оудружеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. одружений — ОДРУ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до одружи́ти. Було навіть приємно, що Фрося одружена саме з Циганком. Вони якраз підходять одне до одного (О. Гуреїв); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. одружений — ОДРУ́ЖЕНА (яка має чоловіка), ЗАМІ́ЖНЯ́, ЗАМУ́ЖНЯ, ЗА́МУЖЕМ, ЗА́МІЖЖЮ (ЗА́МУЖЖЮ) розм. (ужив. у складі групи присудка). Я гадала, що Маня коли ще не одружена, то напевно готується до весілля (Ірина Вільде)... Словник синонімів української мови
  5. одружений — Одру́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. одружений — ОДРУ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до одружи́ти. Було навіть приємно, що Фрося одружена саме з Циганком. Вони якраз підходять одне до одного (Гур., Наша молодість, 1949, 321); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах