1. Великий тлумачний словник сучасної мови

одурений

оду́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до одурити.

|| одурено, безос. присудк. сл.

|| у знач. прикм.

|| у знач. ім. одурені, -них, мн. (одн. одурений, -ного, ч.; одурена, -ної, ж.). Ті, кого одурили.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одурений — оду́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. одурений — ОДУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до одури́ти. Тягнеться він тихо-помалу, не маючи волі .. покинуть братчиків, тягнеться одурений підлесною думкою (Панас Мирний); Але що був Юріштан, темний гуцул, одурений своєю властю, нещасливий в родиннім життю..!... Словник української мови у 20 томах
  3. одурений — Обду́рений і оду́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. одурений — ОДУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до одури́ти. Досвід усіх країн показує, що, довіряючись реформістам, робітники завжди бували одурені (Ленін, 24, 1972, 1); Тягнеться він тихо-помалу, не маючи волі .. Словник української мови в 11 томах