1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оздоба

оздо́ба

-и, ж.

1》 Те, що оздоблює кого-, що-небудь; прикраса.

|| перев. мн. Ювелірні вироби.

|| рідко. Убрання, шати, наряд.

|| Будь-яке художнє оформлення чого-небудь (архітектурні прикраси, розпис, різьба, вишивка і т. ін.).

2》 чого, перен. Той (те), хто (що) є гордістю, окрасою чого-небудь.

3》 Дія за знач. оздобити, оздоблювати і оздобляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оздоба — оздо́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оздоба — Прикраса; (з повторюваних візерунків) орнамент; (вистави) декорація; (з пір'я) плюмаж; (науки) П. окраса, гордість, п. перлина; (дія) оздоблення; мн. ОЗДОБИ, коштовності, Р. шати. Словник синонімів Караванського
  3. оздоба — ОЗДО́БА, и, ж. 1. Те, що оздоблює кого-, що-небудь; прикраса. Я одягну обдерті, вбогі стіни, Зелений плющ оздобою їм стане (Леся Українка); Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом .. Словник української мови у 20 томах
  4. оздоба — ОКРА́СА чого, чия (той, що за своїми позитивними якостями, рисами є гордістю суспільства, середовища, колективу й т. ін.), ОЗДО́БА, ПРИКРА́СА, КРАСА́, СЛА́ВА підсил. Словник синонімів української мови
  5. оздоба — Оздо́ба, -би, -бі; оздо́би, оздо́б Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. оздоба — ОЗДО́БА, и, ж. 1. Те, що оздоблює кого-, що-небудь; прикраса. Я одягну обдерті, вбогі стіни, Зелений плющ оздобою їм стане (Л. Укр., І, 1951, 97); Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом.. Словник української мови в 11 томах
  7. оздоба — Оздоба, -би ж. Украшеніе. Шевч. ІІ. 236. Словник української мови Грінченка