1. Великий тлумачний словник сучасної мови

озвіріти

озвірі́ти

-рію, -рієш, док.

1》 Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра.

2》 Дуже розгніватися, розсердитися; розлютитися.

|| Набирати звірячого, злобного виразу (про обличчя, очі).

3》 Утратити людську подобу, стати схожим на звіра.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озвіріти — озвірі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. озвіріти — ОЗВІРІ́ТИ, рі́ю, рі́єш, док. 1. Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра. [Вартовий:] Голова полкового комітету натравив, а люди наші за війну озвіріли, побили гармоніста Ваську (О. Корнійчук). 2. Дуже розгніватися, розсердитися; розлютитися. Словник української мови у 20 томах
  3. озвіріти — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. озвіріти — ОЗВІРІ́ТИ, рі́ю, рі́єш, док. 1. Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра. Скоро під шомполами показалася кров, і гетьманець зовсім озвірів: — Дужче! Дужче! — ревів він (Багмут, Опов. Словник української мови в 11 томах