озвіріти
ОЗВІРІ́ТИ, рі́ю, рі́єш, док.
1. Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра.
[Вартовий:] Голова полкового комітету натравив, а люди наші за війну озвіріли, побили гармоніста Ваську (О. Корнійчук).
2. Дуже розгніватися, розсердитися; розлютитися.
Бугорський одразу озвірів, .. вхопив Тарасового кашкета, швиргонув Тарасові в лице (С. Васильченко);
– Тебе заціпить сьогодні чи ні? – озвірів Тимко (Григорій Тютюнник);
// Набирати звірячого, злобного виразу (про обличчя, очі).
Лице директора озвіріло: – Не маєте права! – кидав він у спину журналістам (з газ.).
3. Утратити людську подобу, стати схожим на звіра.
Я не хочу на світі завадою буть, Я не хочу вдуріть і живцем озвіріть – Радше темную ніч, аніж світло зустріть! (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- озвіріти — озвірі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- озвіріти — -рію, -рієш, док. 1》 Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра. 2》 Дуже розгніватися, розсердитися; розлютитися. || Набирати звірячого, злобного виразу (про обличчя, очі). 3》 Утратити людську подобу, стати схожим на звіра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озвіріти — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ... Словник синонімів української мови
- озвіріти — ОЗВІРІ́ТИ, рі́ю, рі́єш, док. 1. Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра. Скоро під шомполами показалася кров, і гетьманець зовсім озвірів: — Дужче! Дужче! — ревів він (Багмут, Опов. Словник української мови в 11 томах