озвіріння
ОЗВІРІ́ННЯ, я, с.
Стан за знач. озвірі́ти.
Німецькі сили, бачачи, як зменшується число оборонців, ще з більшим озвірінням лізли на вали, захоплюючи найпридобніші місця (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- озвіріння — озвірі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- озвіріння — -я, с. Стан за знач. озвіріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озвіріння — ОЗВІРІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. озвірі́ти. Німецькі сили, бачачи, як зменшується число оборонців, ще з більшим озвірінням лізли на вали, захоплюючи найпридобніші місця (Стар., Облога.., 1961, 74). Словник української мови в 11 томах