окликатися

оклика́тися

-аюся, -аєшся, недок., окликнутися, -нуся, -нешся, док., розм.

1》 Відповідати на поклик, звертання; відзиватися, відгукуватися.

|| перен. Відповідати на певну дію тією самою або іншою дією.

|| Подавати голос, обзиватися.

|| Давати знати, нагадувати про себе чим-небудь.

2》 до кого. Говорити, звертатися до кого-небудь.

3》 Звучати луною; відлунюватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окликатися — оклика́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. окликатися — ОКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОКЛИ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. 1. Відповідати на поклик, звертання; відзиватися, відгукуватися. – Чи тут є хто? – відхиляючи двері в курінь, спитався один з товариства. Словник української мови у 20 томах
  3. окликатися — ВІДЗИВА́ТИСЯ (відповідати на чий-небудь поклик, звертання тощо), ОБЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯ розм. — Док.: відізва́тися, обізва́тися, озва́тися, відгукну́тися, відкли́кнутися, окли́кнутися. Словник синонімів української мови
  4. окликатися — ОКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОКЛИ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. 1. Відповідати на поклик, звертання; відзиватися, відгукуватися. — Чи тут є хто? — відхиляючи двері в курінь, спитався один з товариства. Словник української мови в 11 томах