окликатися
оклика́тися
-аюся, -аєшся, недок., окликнутися, -нуся, -нешся, док., розм.
1》 Відповідати на поклик, звертання; відзиватися, відгукуватися.
|| перен. Відповідати на певну дію тією самою або іншою дією.
|| Подавати голос, обзиватися.
|| Давати знати, нагадувати про себе чим-небудь.
2》 до кого. Говорити, звертатися до кого-небудь.
3》 Звучати луною; відлунюватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окликатися — оклика́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- окликатися — ОКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОКЛИ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. 1. Відповідати на поклик, звертання; відзиватися, відгукуватися. – Чи тут є хто? – відхиляючи двері в курінь, спитався один з товариства. Словник української мови у 20 томах
- окликатися — ВІДЗИВА́ТИСЯ (відповідати на чий-небудь поклик, звертання тощо), ОБЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ, ОКЛИКА́ТИСЯ розм. — Док.: відізва́тися, обізва́тися, озва́тися, відгукну́тися, відкли́кнутися, окли́кнутися. Словник синонімів української мови
- окликатися — ОКЛИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОКЛИ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. 1. Відповідати на поклик, звертання; відзиватися, відгукуватися. — Чи тут є хто? — відхиляючи двері в курінь, спитався один з товариства. Словник української мови в 11 томах