опечений

опе́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до опекти.

|| опечено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опечений — опе́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. опечений — ОПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опекти́. Від бою, що утих, іще не охолола опечена вогнем, розтерзана земля (І. Гончаренко); * Образно. – Не печи мене жінкою, бо я вже й так опечений... Я її ненавиджу, вона перевела мій вік молодий... (М. Словник української мови у 20 томах
  3. опечений — як (мов, ні́би і т. ін.) опе́чений (рідше обпе́чений). 1. Дуже збуджений, сердитий, переляканий і т. ін. Сагайдачний, як опечений, забігав по кімнаті (З. Тулуб); В цій контратаці бійці мали славну перемогу... Німці бігли од них як опечені (О. Довженко). Фразеологічний словник української мови
  4. опечений — Обпе́чений і опе́чений, -на, -не опе́чений і обпе́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. опечений — ОПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опекти́. Від бою, що утих, іще не охолола опечена вогнем, розтерзана земля (Гонч., Вибр., 1959, 176); *Образно. — Не печи мене жінкою, бо я вже й так опечений… Я її ненавиджу, вона перевела мій вік молодий… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах