ораторка
ора́торка
-и.
Жін. до оратор.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ораторка — ора́торка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ораторка — ОРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до ора́тор. Слово це Ніяк не прозаїчно продзвеніло, – І ми малій ораторці плескали Від серця щирого... (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- ораторка — ОРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до ора́тор. Слово це Ніяк не прозаїчно продзвеніло, — І ми малій ораторці плескали Від серця щирого … (Рильський, III, 1961, 107). Словник української мови в 11 томах