1. Великий тлумачний словник сучасної мови

орнат

орна́т

-а, ч.

У середньовічному східно-християнському мистецтві – урочистий царський одяг головного персонажа релігійної сцени.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орнат — Орна́т: — риза католицького ксьондза [21] — риза латинських попів [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. орнат — О́рнат. Риза. Зайферт і Тучапский. Модерна фарбарня, апретура і хемічне заведенє до праня і чищеня біля. Перше і найбільше заведенє такого рода на Буковині! Приймає до чищеня і фарбованя в дорозі хемічній [... Українська літературна мова на Буковині
  3. орнат — Верхні літургійні шати католицького священика; використовувався з IV ст. під час богослужіння; символ любові і Божого ярма; первісна форма (розкльошений о.) походить від рим. пенулі (paenuli). Універсальний словник-енциклопедія