орний
о́рний
-а, -е.
Який обробляється плугом або сохою; оброблюваний.
|| Признач. для оранки.
|| Який ґрунтується на оранці. Орне рільництво.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орний — о́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- орний — (- поле) рільничий, оброблюваний. Словник синонімів Караванського
- орний — [орнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- орний — О́РНИЙ, а, е. Який обробляється плугом або сохою; признач. для вирощування сільськогосподарських культур. Тесть був чоловік небагатий, але .. мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше – коня (І. Словник української мови у 20 томах
- орний — О́РНИЙ (який обробляється плугом, ралом), ОБРО́БЛЮВАНИЙ. Орні землі; Оброблювані землі. Словник синонімів української мови
- орний — О́РНИЙ, а, е. Який обробляється плугом або сохою; оброблюваний. Тесть був чоловік небагатий, але.. мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше — коня (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах
- орний — Орний, -а, -е Пахатный. Словник української мови Грінченка