орний

Значення в інших словниках

1. орний — о́рний прикметник Орфографічний словник української мови
2. орний — [орнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
3. орний — -а, -е. Який обробляється плугом або сохою; оброблюваний. || Признач. для оранки. || Який ґрунтується на оранці. Орне рільництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. орний — О́РНИЙ, а, е. Який обробляється плугом або сохою; признач. для вирощування сільськогосподарських культур. Тесть був чоловік небагатий, але .. мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше – коня (І. Словник української мови у 20 томах
5. орний — О́РНИЙ (який обробляється плугом, ралом), ОБРО́БЛЮВАНИЙ. Орні землі; Оброблювані землі. Словник синонімів української мови
6. орний — О́РНИЙ, а, е. Який обробляється плугом або сохою; оброблюваний. Тесть був чоловік небагатий, але.. мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше — коня (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах
7. орний — Орний, -а, -е Пахатный. Словник української мови Грінченка