орний
О́РНИЙ, а, е.
Який обробляється плугом або сохою; признач. для вирощування сільськогосподарських культур.
Тесть був чоловік небагатий, але .. мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше – коня (І. Муратов);
В орному шарі на кожному гектарі поля налічується 600–800 мільйонів насіння бур'яну (з наук.-попул. літ.);
Орний клин;
// Признач. для оранки.
Приблизно до 90-х років XIX ст. головним орним знаряддям був дерев'яний плуг (з наук. літ.);
Орний агрегат;
// Який ґрунтується на оранці.
Орне хліборобство.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орний — о́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- орний — (- поле) рільничий, оброблюваний. Словник синонімів Караванського
- орний — [орнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- орний — -а, -е. Який обробляється плугом або сохою; оброблюваний. || Признач. для оранки. || Який ґрунтується на оранці. Орне рільництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орний — О́РНИЙ (який обробляється плугом, ралом), ОБРО́БЛЮВАНИЙ. Орні землі; Оброблювані землі. Словник синонімів української мови
- орний — О́РНИЙ, а, е. Який обробляється плугом або сохою; оброблюваний. Тесть був чоловік небагатий, але.. мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше — коня (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах
- орний — Орний, -а, -е Пахатный. Словник української мови Грінченка