орнат

О́рнат. Риза. Зайферт і Тучапский. Модерна фарбарня, апретура і хемічне заведенє до праня і чищеня біля. Перше і найбільше заведенє такого рода на Буковині! Приймає до чищеня і фарбованя в дорозі хемічній [...] одіж і орнати духовеньства (Товариш, 1908, рекл.); Одиноке руске Артистичне Бронзовниче Заведенє Володимира Будзіньского, Чернівці, ул. Руска, ч. 9, виконує комплєтні церковні урядженя в ріжних стилях для православного обряду. Великий вибір орнатів, покривал на вівтарі, хрестів на вівтар і до процесий, хоругов, павуків, ліхтарів на вівтар, поставників, церковних книг (Звідомл., 1914, форзац)

// пол. ornat — риза.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орнат — Орна́т: — риза католицького ксьондза [21] — риза латинських попів [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. орнат — -а, ч. У середньовічному східно-християнському мистецтві – урочистий царський одяг головного персонажа релігійної сцени. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орнат — Верхні літургійні шати католицького священика; використовувався з IV ст. під час богослужіння; символ любові і Божого ярма; первісна форма (розкльошений о.) походить від рим. пенулі (paenuli). Універсальний словник-енциклопедія